Історія

Калачакра (букв. «колесо часу») є ритуальним зображенням єдності внутрішнього світу людини і зовнішнього світу Всесвіту.

Під час церемонії ця мандала декілька днів відтворюється в найдрібніших деталях з кольорового піску, а потім символічно знищується на позначення тимчасовості та циклічності етапів порядку.

Таким чином, відтворюється ідея всеохопності та плинності часу. В центрі мандали, або на вершині палацу, який зображується тут двовимірно, розміщується творча божественна пара.